Активне довголіття: харчова непереносимість, стимуляторне харчування та здоров'я артерій

Вступ: про що розмова

Гість випуску — Яків Іммануель Маршак, лікар, біофізик, спеціаліст із реабілітації людей із патологічними пристрастями, автор корисної їжі «профуд». Тема — активне довголіття: які продукти йому сприяють, а які, навпаки, вкорочують життя та провокують запалення в організмі.

Показова історія на початку

Літній біофізик разом із лікарем-другом обстежив усю свою артеріальну систему, зафіксувавши довжину, ширину й глибину кожної атеросклеротичної бляшки. Після того він почав щодня з'їдати одну спеціальну «цукерку». Через рік повторне обстеження на тому ж приладі не виявило жодної бляшки. Висновок, до якого веде вся подальша розмова: існує харчування, здатне не лише зупинити атеросклероз, а й повернути його назад, очистивши артерії. (Детальніше про склад цих цукерок і механізм їхньої дії — нижче.)

Харчова непереносимість: як її виявити самостійно

Суть проблеми

• Усі люди по-різному сприймають їжу — поширене сучасне явище food intolerance (харчова непереносимість).
• Якщо людина регулярно споживає продукт, який щоразу викликає навіть невелике запалення, вона поступово виводить із ладу травну, ендокринну та нервову системи.

Експеримент із хлібом на лекції

Маршак приніс групі з 10 студентів нарізний батон і попросив:

1. Виміряти пульс до їжі.
2. З'їсти два шматочки хліба.
3. Виміряти пульс через 15 хвилин.

Результат: у п'яти з десяти пульс сповільнився, у решти — прискорився.

Як інтерпретувати результат

• Пульс сповільнився на 5–10 ударів — продукт засвоюється нормально, непереносимості немає.
• Пульс залишився тим самим або зріс — відбулася запальна реакція, виділилися медіатори запалення (наприклад, гістамін, який пришвидшує серцебиття).

Фізіологічне пояснення

• Нормальна реакція на їжу забезпечується блукаючим нервом (nervus vagus) — десятим черепно-мозковим нервом, відростки якого досягають грудного та черевного відділів.
• Він активує шлунково-кишковий тракт на засвоєння їжі; вагусна фаза травлення починається невдовзі після початку їди й триває близько півгодини.
• Одночасно той самий нерв сповільнює серцебиття на 5–10 ударів за хвилину — це і є ознака «правильної» їжі.

Практична рекомендація

Людині, яка дбає про здоров'я, варто перевірити кожен елемент свого раціону за цим тестом і записувати результати в зошит: назва страви, пульс до, пульс через 15 хвилин після початку їди. Продукти, що дають підвищення пульсу, — відбраковувати. Тестувати краще окремі продукти (наприклад, шматок білого хліба), а не складні страви на кшталт бутерброда.

Практичне завдання для глядачів

Провести самотест прямо під час перегляду:

1. Виміряти пульс у стані спокою.
2. З'їсти продукт, який хочеться перевірити (найкраще — окремий продукт).
3. Виміряти пульс через 10–15 хвилин.
4. Порівняти: зниження — добре, збереження або зростання — ознака непереносимості.

Пшениця, лектини та глютен

• Зерно пшениці містить два види лектинів:
  • Глютен — добре відомий;
  • Аглютинін зародка пшениці — менш відомий, але, можливо, ще шкідливіший.
• За 12 000 років споживання пшениці люди навчилися робити хліб «дорожчим» — відділяли висівки та їли переважно крохмаль. Це, ймовірно, було інтуїтивним захистом: у висівках і зародку концентрується найагресивніший лектин.
• Тому сучасне захоплення цільнозерновим хлібом і висівками для багатьох людей шкідливе: аглютинін зародка пшениці може бути причиною, зокрема, діабету першого типу.
• Проте й білий хліб часто викликає непереносимість — тест із пульсом це показує.

Однодольні проти дводольних: чому лектини нам чужі

• До неолітичної революції люди їли переважно насіння дводольних рослин.
• Дводольні захищаються від тварин липкими білками — лектинами, які заважають травленню. Ці білки еволюційно формувалися проти первинноротих (комах).
• Люди належать до вторинноротих, але лектини виявилися небезпечними і для нас.
• Після неолітичної революції людство різко перейшло на однодольні — злаки та лілейні (цибуля, часник), у яких лектини іншого типу.
• 12 000 років — надто малий термін для адаптації. Звідси часті скарги на здуття від цибулі й часнику як прояв непереносимості.

Що їли люди до неолітичної революції

Дослідження Гордона Гіллмана

Палеоботанік Гордон Гіллман розкопував харчові рештки й ідентифікував раціон людей неоліту:

• 10% — риба й м'ясо (полювання, рибальство, поїдання загиблих тварин);
• 90% — насіння, яке їли сирим, не нагріваючи. У колекції Гіллмана — близько 200 найменувань насіння, більшість із яких сьогодні не вживають.
• Це було переважно олійне насіння: енергію для проростання воно накопичує не в крохмалі, а в різноманітних ліпідах.

Приклад: огірочник (бораго)

• На березі Мертвого моря в печері знайдено скельну «ванночку» глибиною близько півметра, повністю заповнену насінням Borago officinalis (огірочника) — тобто люди робили запаси.
• Огірочник містить гамма-ліноленову кислоту — тринененасичену жирну кислоту (умовно «омега-6»).
• Вона є попередником простагландинів першого ряду, які мають протизапальну та антитромботичну дію (заважають злипанню елементів крові).
• Коли людина втратила це джерело, баланс прозапальної та протизапальної активності зруйнувався. Часто саме надмірне запалення, а не сама інфекція, стає смертельним.
• Аналогія з COVID-19: більшість людей помирали не від вірусу, а від реакції організму — у судинах легень утворювалися тромби, що порушувало газообмін.
• Практична порада: приймаючи олію бораго, варто дивитися, скільки саме гамма-ліноленової кислоти міститься в екстракті.

Неолітична революція: чому люди перейшли на злаки

Життя до переходу

• Плем'я туфійської культури населяли Родючий півмісяць — Північну Месопотамію, Каппадокію, схід Туреччини, північ Сирії.
• Це були кочові племена (номади): кожне мало свій наділ, який обходило, збираючи їжу, полюючи та рибалячи.
• Їжі вистачало, розмноження було неінтенсивним, життя — доволі гармонійним.
• Сергій Петрович Капіца свого часу розрахував, скільки людей могло б населяти Землю, якби неолітичної революції не сталося.

Причина переходу

Люди перейшли на злаки не від хорошого життя, а тому, що вичерпали доступні природні ресурси. Замість того щоб брати від природи, вони почали виробляти їжу самі — за принципом, який згодом сформулював Мічурін: «Ми не можемо чекати милостей від природи».

Гьобеклі-Тепе

• Місто Урфа (Шанліурфа, біблійний Ур Халдейський) — місце народження Авраама, першого провісника єдинобожжя; поруч печера, де страждав Йов, і могила пророка Іллі.
• За 10 км від міста близько 30 років тому виявили пагорб Гьобеклі-Тепе («Пузатий пагорб»).
• Археологи розкопали там величезний храмовий комплекс із гігантських обтесаних кам'яних плит, значно більший за все раніше відоме з доісторичних часів. Люди зібралися разом і будували його близько 1000 років. Туди й досі організовують туристичні поїздки.
• Пояснення: у людини існує потужний релігійний інстинкт, який і зібрав маси людей на це будівництво — а потреба прогодувати натовп будівельників штовхнула до землеробства.

Інстинкт «супер-ієрарха» та життя під захистом рогатої худоби

• У людини (як і в приматів, що пройшли схожий еволюційний шлях) існує потужна ієрархічна свідомість і концепція супер-ієрарха — у присутності «королівської особи» всі почуваються інакше.
• Коли предки людини зійшли з крон дерев на землю, вони стали повільними, незграбними та слабкими порівняно з хижаками. Їх активно полювали леопарди.
• Людина знайшла хитрий вихід — обрала собі захисника серед великих рогатих тварин, які вміли обороняти себе від великих котів: стадо збиралося в купу, молодняк і самиці — усередині, а по периметру ставали самці рогами назовні. Леопарди, леви й тигри нічого не могли вдіяти — їх би підняли на роги й затоптали.
• Люди фактично почали жити разом зі стадом, «під тушами корів». Звідси, ймовірно, походить культ корови й бика, що зберігся в Індії, Іспанії та Португалії.

Скупчення людей і перехід до злаків

• Скупчення великої кількості людей навколо будівництва призвело до надто інтенсивного споживання їжі — олійне насіння, яким харчувалися раніше, було з'їдене повністю.
• Натомість поруч рясно росла пшениця-однозернянка. Проблема: молекули крохмалю сирого зерна дуже погано засвоюються шлунково-кишковим трактом.
• Люди винайшли нагрівання — перший біохімічний процес в історії, який перетворює крохмаль на декстрини (короткі фрагменти).
• Декстрини чудово засвоювалися й насичували кровотік глюкозою.

Як влаштовані інстинкти

Загальний механізм

• Людина за час еволюції накопичила величезну кількість інстинктів, часто суперечливих; характер визначається набором активних інстинктів.
• Будь-який інстинкт має спосіб мучення: якщо тварина не виконує закладену програму, рівень страждання зростає. Щойно вона отримує релізер (потрібний об'єкт), мучення миттєво зникає й настає нагорода.
• Приклад у сучасної людини: апетит → холодильник → їжа → відчуття нагороди.

Приклад Caenorhabditis elegans

• Ґрунтовий черв'як завдовжки 1 мм — модельна тварина генетики.
• Складається трохи більш ніж із 1000 клітин, із них ~300 нервових, а дев'ять — дофамінергічні.
• Його поведінка зводиться до трьох речей: рух за градієнтом запаху гниття (їжа), рух до статевих феромонів, вибір комфортного температурного середовища.
• Система регуляції самовідчуття на дофаміні — дуже давня: черви належать до первинноротих, ми — до вторинноротих, отже, вона існувала ще у спільних предків.

Як змінився харчовий інстинкт людини

До сільського господарства

• Людина насичувала кровотік амінокислотами (від білків) і жирними кислотами (від жирів).
• Вегетативний, несвідомий мозок стежив за їхньою концентрацією; коли вона знижувалася, поволі приходило почуття голоду — воно наростає поступово і його легко терпіти.
• Печінка вміє через глюконеогенез виробляти глюкозу з білків і жирів, забезпечуючи неокортекс субстратом для синтезу АТФ.

Після переходу на високоглікемічну їжу

1. Їжа різко насичує кров глюкозою, а надмірні її концентрації шкідливі.
2. Бета-клітини підшлункової залози виступають «сторожем» і викидають інсулін — тим інтенсивніше, чим швидше зростає глюкоза.
3. Тканини швидко «висмоктують» глюкозу, і її рівень падає нижче за той, який здатен терпіти неокортекс — головний орган пристосування людини.
4. Неокортекс віддає два накази:
   • Стресова реакція: гіпоталамус виділяє кортикотропін-рилізинг-фактор → гіпофіз виділяє АКТГ → надниркові залози виділяють глюкокортикоїди й адреналін, які повертають глюкозу з тканин у кров. Виникає «перетягування канату» між інсуліном і адреналіном.
   • Викид орексинів: у бічних ядрах гіпоталамуса близько 50 000 нейронів синтезують орексини (від грецького «орексис» — вождеління) — гормони жадання.

Результат

Поєднання неприємного відчуття падіння глюкози з викидом «пептидів жадання» породжує гострий апетит — той стан, що змушує стрімголов бігти до холодильника й наїдатися. Організм перестав орієнтуватися на концентрацію амінокислот і жирів: тепер для нього головне — скільки глюкози в кровотоці.

Стимуляторне vs седативне задоволення харчового інстинкту

Два протилежні стани

• Після вживання високоглікемічної їжі людина вперше почала відчувати досі незвичне задоволення харчового інстинкту: солодко, ніжно, сонливо — стан неги (розслабленості).
• Раніше їжа давала протилежний ефект — стимуляторний: після їди виникало прагнення до дії, ініціатива, відчуття захвату.
• Захват і нега — протилежні відчуття: захват потрібен людині, коли вона активна, нега — коли відпочиває. Якщо вони виникають «не в такт», вони заважають одне одному.

Парадокс: чому нега стала двигуном прогресу

• Перехід із стимуляторного на седативний тип задоволення харчового інстинкту, попри свою розслаблювальну природу, став двигуном прогресу.
• Люди були змушені винаходити сільське господарство, удосконалювати навички й технології — бо інстинкт їх до цього підштовхував.
• Друга причина — краще постачання неокортексу енергією для мислення й винахідництва.

Аналогія з героїновою залежністю

• У часи епідемії героїнової наркоманії Маршак спостерігав у своїй клініці пацієнтів, украй лінивих через відчуття неги, яку дає героїн.
• На запитання: «Якби вам дали мішки макового насіння, підхожий клімат на безлюдному острові та сільськогосподарські знаряддя — ви б їх обробляли?» — вони відповідали ствердно, хоч і так само сонно.
• Так само людина почала обробляти злаки. Саме звідси розвинулася месопотамська цивілізація, яка тисячоліттями вдосконалювалася й стала прародителькою сучасної.

Клініка в Малібу та створення стимуляторного меню

Проблема американських пацієнтів

• У клініці для алкоголіків і наркозалежних у Малібу (північний Лос-Анджелес) з'явилися пацієнти-«солодкоїжки» з надмірною вагою, які звикли постійно щось їсти — снеки, чипси, горішки, цукерки.
• Це породжувало перепади настрою. Для збереження тверезості людині не можна переживати дисфорію.

Нейрохімія дисфорії

• Спочатку від апетиту й солодкого стає добре, а згодом — погано.
• Причина — перепад ендогенних опіатів, зокрема енкефаліну в вентральній тегментальній ділянці середнього мозку, яка бере участь у регуляції самовідчуття. Нестача енкефаліну й створює дисфорію.

Два шляхи насичення в гіпоталамусі

Гіпоталамус пов'язує внутрішнє життя організму із зовнішніми обставинами й підлаштовує хімізм тіла. У його аркуатному ядрі формується відчуття ситості, і йти воно може двома шляхами:

1. ПОМК (проопіомеланокортин) — великий пептид з опіатною дією. Синтезується повільно, тому людина встигає переїсти, поки з'явиться відчуття ситості.
2. CART (cocaine and amphetamine regulated transcript) — пептид, що діє як амфетамін.

Як діє амфетамін (і чому це важливо)

• Нейрон зберігає дофамін у пресинаптичній мембрані; електричний імпульс викидає його в синаптичну щілину.
• Щоб не «витратити всю зарплату за перший день», існує зворотний транспорт — білки-транспортери всмоктують дофамін назад.
• Амфетамін приєднується до цього білка й перевертає його на ліпідній мембрані: замість всмоктувати, той починає викидати дофамін, насичуючи синаптичну щілину. Виникає стимуляторний кайф.
• У людини є власна ендогенна система, яка діє за таким самим принципом, хоч і не так різко.

Практика перенавчання пацієнтів

Разом із француженкою-шеф-кухаркою (ученицею Мішеля Монтіньяка) було створено меню з 30 сніданків, обідів і вечерь стимуляторного харчування. Процедура:

1. Пацієнти сідали навколо столу й не розмовляли, а їли, спостерігаючи за самовідчуттям.
2. Щойно відчували ситість — негайно вставали з-за столу.
3. Переходили в сусідню кімнату, де голосно грав ранній Джеррі Лі Льюїс.
4. Під наглядом співробітників 5 хвилин інтенсивно танцювали рок-н-рол.

Це стимуляторне заняття протидіяло апетиту, що приходить під час їди у людей із гіперінсулінізмом (вони через солодощі виробили здатність викидати великі порції інсуліну).

Додатково пацієнтів та їхні сім'ї навчали готувати разом по суботах — приблизно з 12-ї години, під керівництвом шеф-кухарки, після чого разом їли.

Результат: за місяць реабілітації люди худнули, а згодом, зустрічаючись у групах самодопомоги «12 кроків», залишалися стрункими. Тобто метод дає не лише схуднення, а й утримання стрункості — за рахунок привчання відчувати голод, а не апетит, і отримувати стимуляторне, а не седативне задоволення від їжі.

Три компоненти стимуляторного харчування

1. Легкозасвоювані повноцінні білки

• Мають містити правильне співвідношення амінокислот, потрібних організму.
• Не всі білки засвоюються добре: лектини погано перетравлюються через високий вміст проліну та глутамінової кислоти, що заважає протеазам їх розщепити.
• Крайній приклад — кератин (нігті, волосся), який людина взагалі не здатна перетравити.

2. Харчові волокна

• Не лише клітковина — це умовна назва; харчові волокна ширші за клітковину.
• Ці великі вуглеводні молекули працюють як «стінка», до якої може прикріпитися фермент протеаза. Внаслідок цього власна частота коливань ферменту прискорюється, і він працює швидше — травлення білка покращується.

3. Спеції

• Кінцеві продукти перетравлення білків — амінокислоти — після декарбоксилювання перетворюються на аміни.
• Саме ці кінцеві аміни є стимуляторними речовинами, що створюють бадьорість.
• Багато спецій пригнічують окиснення моноамінів, сповільнюючи ферменти моноаміноксидази. Кінцевих амінів залишається більше — виникає стимуляторне самовідчуття й більше задоволення від їжі.

Чому важливе повне засвоєння білка в тонкому кишківнику

• Сьогодні у людей спостерігається глобальний дефіцит білка, а він відповідає за безліч функцій організму. Простий «трюк» — додавання харчових волокон — покращує його засвоюваність.
• Критично важливо, щоб білок перетравився в тонкому кишківнику й не пішов далі.
• Якщо неперетравлений білок потрапляє в товстий кишківник, він вирощує гнильну мікрофлору, яка ушкоджує епітеліальну стінку.
• Виникає феномен «дірявого кишківника» (leaky gut).
• Особливо рясно виділяються токсини зі стінок грамнегативних бактерій — ліпополісахариди (ЛПС).
• ЛПС проникає в печінку, отруює її, а печінка потім отруює мозок.

Чому немає універсального списку продуктів

• Усі люди влаштовані трохи по-різному, зокрема імунологічно. Індивідуальні особливості має глікокалікс — покриття поверхні епітелію кишківника.
• Треба підібрати власне харчування, щоб не заробити «дірявий кишківник», коли недоперетравлені структури проникають між роз'єднаними клітинами епітелію на територію організму, де їх зустрічають імунні клітини й реагують запальним процесом.
• Тому універсальних рекомендацій не існує — кожен уникає цього по-своєму.

Продукт «Прано Фуд» / Prana Lab

• Їжа розроблена саме за принципом стимуляторного харчування: сухий коктейль, придатний для веганів і вегетаріанців, пісний, без молочних продуктів.
• Історія створення: ідею ініціював спортсмен і вчитель йоги Фелікс Пак, перший чемпіон країни із серфінгу, який пізніше став тренером. Його команда виїжджала на океанське узбережжя (наприклад, на Цейлон), чекала на потрібне хвилювання, і тренування виявлялися вкрай виснажливими. Він попросив сформулювати повноцінний коктейль.
• До роботи залучили знавця кулінарії Даніеля — багаторічного начальника протоколу французького посольства в Москві, який чудово розумівся на поєднанні смаків і ароматів. Завдяки йому вдалося зробити продукт не лише корисним, а й смачним — щоб не діяв стереотип «корисне = несмачне».

Головна мета

Щоб люди навчилися отримувати стимуляторне задоволення, яке звільняє від перепадів настрою. Саме погіршення настрою для багатьох стає приводом повернутися до патологічних пристрастей.

Загальний висновок

Після їжі не має тягнути полежати на дивані — має відчуватися приплив сил і бадьорості, бажання діяти, йти далі. Але це не відбувається саме собою — це треба забезпечити правильною поведінкою.

Гранат і шоколад: як очистити артерії

Дослідження Стенфордського університету

Ідея «цукерок» з граната й шоколаду виникла після прочитання статті фізіологів зі Стенфорда про механізм утворення холестеринових бляшок.

Механізм роботи оксиду азоту (NO)

• На ендотелії судин міститься величезна кількість ферментів — ендотеліальних NO-синтаз.
• Вони синтезують радикал NO з атома кисню й атома азоту.
• NO — регулятор пропульсивної здатності артеріального русла: ендотелій відправляє молекули NO на шар гладкої мускулатури, вона розслабляється, потім стискається — виникає пульсова артеріальна діяльність, що просуває кров по судинах.
• Джерела атомів: кисень приносить гемоглобін, азот забирається з амінокислоти аргінін.

Що ламається з віком

• З віком зростає концентрація антагоніста аргініну — асиметричного диметиларгініну (ADMA), який утворюється просто внаслідок розпаду білків.
• Нирки з віком гірше справляються з його виведенням, тому чим людина старша, тим більше ADMA накопичується.
• ADMA сідає на NO-синтазу, і та вже не може взяти азот з аргініну. Замість NO вона починає виробляти кисневі радикали.

Як утворюється бляшка

1. Ендотелій пропускає всередину ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ) — білкові краплинки, які створює печінка, щоб постачати енергію гладкій мускулатурі артерій.
2. Там їх зустрічають кисневі радикали, і починається окиснення жирів у ЛПНЩ.
3. Аналогія: давні дерев'яні кораблі — досить підпалити один, і пожежа поширюється на весь флот. Так само окиснення поширюється на все оточення.
4. На варті стоять макрофаги зі спеціальними скавенджер-рецепторами, які ловлять ці «підпалені кораблики» й поглинають їх — але самі при цьому гинуть, перетворюючись на пінисті клітини.
5. Пінисті клітини осідають на внутрішній стінці ендотелію, а згодом ще й кальцинуються — це і є «шкідливий холестерин», якого люди так остерігаються.

Знайдене рішення: гранат + какао

Стенфордські дослідники не лише зрозуміли механізм, а й розробили харчування, здатне не тільки зупинити процес, а й очистити артерії. Це комбінація флавоноїдів граната та флавоноїдів какао-бобів (шоколаду).

Роль какао:

• Містить багато аргініну, який підживлює потрібну концентрацію проти асиметричного диметиларгініну.
• Містить флавоноїди, що сповільнюють ферменти, які трансформують (окиснюють) аргінін, — тож аргініну залишається більше.
• Отже, какао є джерелом аргініну і водночас перешкоджає його окисненню.

Роль граната:

• Флавоноїди граната ініціюють синтез NO-синтази — фермента стає більше, він отримує краще постачання атомами, і процес утворення NO знову справляється зі своєю роботою.

Клінічне підтвердження

• В американському дослідженні учасникам з ураженими стегновими та сонними артеріями виміряли прохідність судин, після чого розділили на дві групи: одна отримувала капсули з екстрактами гранату й какао, друга — плацебо.
• Через півроку повторні виміри показали: у групі плацебо прохідність артерій погіршилася, а в групі екстрактів вона не просто зупинила погіршення, а поліпшилася.
• Ключовий висновок для практики: усі ці компоненти їстівні, тож із них можна зробити звичайну їжу — цукерки.

Як з'явилися шоколадні цукерки з гранатом

Навчання в шоколатьє

• Приблизно за 200 км від місця проживання Маршак знайшов компанію-шоколатьє, засновану двома братами-латифундистами з Венесуели.
• Компанія проводила майстер-класи для охочих (близько 300 доларів): учасники разом виготовляли трюфелі, кожен забирав коробочку додому, решту продукції бутік продавав.
• Після майстер-класу та ґрунтовного вивчення біохімічної літератури було складено власну рецептуру.

Склад цукерок

1. Концентрат гранатового соку — без додавання цукру, не наршараб, а саме концентрат.
2. Чорний шоколад — 80% какао-порошку і 20% какао-масла.
3. Чорний перець.
4. Ваніль.

Правило Мішеля Монтіньяка: якщо шоколадка містить щонайменше 72% какао, то навіть за наявності цукру її глікемічний індекс не перевищить 30–35. Монтіньяк досліджував саме глікемічні індекси продуктів. Глікемічний індекс — це міра швидкості насичення кровотоку глюкозою: підшлункова залоза реагує не лише на кількість з'їденої глюкози, а й на швидкість її наростання.

Нейрохімія цукерок: чому вони стимулюють

Фенілетиламін

• У спортсменів після якісного навантаження виникає тілесна радість, захват — мозок переходить на вироблення ендогенного стимулятора фенілетиламіну.
• Цей самий фенілетиламін міститься в шоколаді, але погано долає печінковий бар'єр (усе з'їдене відтікає портальним кровотоком у печінку, де перетворюється) і гематоенцефалічний бар'єр.
• Механізм дії фенілетиламіну аналогічний амфетаміновому: він перевертає транспортери зворотного захоплення дофаміну, збільшуючи його приплив. Але ефект набагато слабший, безпечний і не викликає звикання.

Чорний перець (піперин)

• Містить піперин, який:
  • пригнічує ферменти печінки, що руйнують фенілетиламін;
  • відкриває «ворота» гематоенцефалічного бар'єру, завдяки чому фенілетиламін успішно потрапляє в мозок і дає стимуляторне самовідчуття.

Ваніль (ванілін)

• Ванілін — метаболіт дофаміну (дофамін перетворюється на гомованілінову кислоту).
• У мозку існують ванілоїдні рецептори (сім підсистем), які «відчувають» ванілін і посилюють приплив синтезованого дофаміну з вентральної тегментальної ділянки середнього мозку.

Теобромін

• Також міститься в шоколаді й підвищує експресію других дофамінових рецепторів, тобто збільшує чутливість до дофаміну.

Сумарний ефект: цукерки поєднують дві дії — протиатеросклеротичну і стимуляторну. Співробітники Маршака беруть коробочку в далеку дорогу за кермом: щойно з'являється сонливість чи втома, з'їдають цукерку — і увага «розквітає».

Історія літнього біофізика: зникнення бляшок

• Ресурсів на власне клінічне дослідження не було, але один літній біофізик, який слухав лекцію, вирішив перевірити ефект на собі.
• Разом із другом-лікарем вони зробили ультразвукове обстеження всього артеріального русла, знайшли всі бляшки й записали довжину, ширину та глибину кожної.
• Він почав їсти одну велику цукерку на день — саме таку кількість, щоб покрити дозу діючих речовин з американського дослідження.
• Коли цукерки закінчилися (виготовляти їх було складно), він просто змішував свіжовичавлений гранатовий сік з 80% гірким шоколадом.
• Через рік повторне обстеження на тому самому приладі: жодної атеросклеротичної бляшки. Через 3 роки він прийшов подякувати.

Уточнення про смак

• У цукерках немає доданого цукру — солодкість дає лише гранатовий концентрат. Смак гірко-кисло-солодкий, і багатьом він дуже подобається.
• Завдяки низькому глікемічному індексу такий продукт підходить навіть людям з діабетом та інсулінорезистентністю.

Молоко: користь, шкода й нюанси

Казеїн А1 і А2

• Молоко північних порід корів (умовно «німецьких») містить казеїн, який під час травлення перетворюється на пептиди — казоморфіни.
• Казоморфіни впливають на настрій і часто спричиняють «дірявий кишківник» (leaky gut).
• У США багато людей з непереносимістю купують молоко з великою літерою «А» (А2) — це білок, який не перетворюється на казоморфін і походить від інших порід корів.
• Такий тип молока вже з'явився і на місцевому ринку (у мережі «ВкусВілл»).

Лактоза й мікробіом

• Молоко містить лактозу, яку не всі здатні перетравлювати; з віком через це наростає метеоризм і змінюється мікробіом товстого кишківника.
• Окремо згадано лактулозу — ізомер лактози, який є гарним пребіотиком і водночас ліками для товстого кишківника.

Чому молоко провокує набір жиру

1. Вуглеводний шлях: продукт перетравлення молочного цукру ініціює печінку на синтез пальмітату та ліпопротеїдів низької щільності — тобто організм фактично сам виробляє аналог пальмової олії.
2. Білковий шлях: сироваткові білки (не казеїн) містять надлишок амінокислот з розгалуженим ланцюгом — BCAA (branched-chain amino acids). Три з них — лейцин, ізолейцин і валін — діють подібно до глюкози: змушують підшлункову залозу викидати інсулін.
   • Для спортсменів це вигідно: під дією інсуліну м'язи стають об'ємнішими й сильнішими (тому й купують сухий сироватковий протеїн з позначкою BCAA).
   • Для людини, яка не тренується, той самий інсулін змушує печінку синтезувати жир.

Практичний висновок: ті, хто захоплюється молочними продуктами, мають обов'язково тренуватися, інакше набиратимуть зайву вагу. Для людей, які не можуть схуднути, надмір молочного — одна з імовірних причин.

GLP-1 і сучасні препарати

• Через харчову непереносимість з часом зношуються клітини кишківника, що продукують важливий для регуляції вуглеводного обміну пептид — глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1).
• З віком і прогресуванням патології GLP-1 стає дедалі менше, що спотворює вуглеводний обмін.
• Медики створили адекватний «милиць-замінник» — препарати, які відтворюють дію GLP-1.
• Ефект: приборкання апетиту, зменшення інсулінорезистентності, протидія розвитку метаболічного синдрому й діабету 2 типу. Засіб безпечний, але дуже дорогий.

Гомогенізоване молоко й подагра

Що таке гомогенізація

• Молоко — це суміш водного та жирового середовищ. Щоб воно не скисало швидко (не «прогіркало» з утворенням кисляку), винайшли технологію гомогенізації: молоко інтенсивно збовтують під високим тиском крізь дрібні отвори.
• У результаті молочні білки ховаються всередину жирових крапельок — утворюються ліпосоми (аналогія: повітряна кулька, де оболонка — жир, а всередині — вода з білками).

Чому це небезпечно

• Таке молоко засвоюється інакше: крапельки з білком усередині потрапляють у лімфатичну систему, там розкриваються і випускають молочні білки прямо в кровотік.
• Серед цих білків є коров'ячий фермент ксантиноксидаза, який утворює сечову кислоту. Її концентрація зростає в крові й сечі, і в суглобах формуються кристали — подагра.

Елегантне данське дослідження

Гіпотезу довго спростовували численними статтями, але в Данії (де гомогенізоване молоко не використовують) в одному науковому інституті провели такий експеримент:

1. Ксантиноксидаза містить у складі кофермент хімічний елемент молібден.
2. Дослідники зібрали значну кількість рідкісного нерадіоактивного ізотопу молібдену і внесли його в ґрунт.
3. На цьому ґрунті виростили траву, якою годували корів.
4. Молоком цих корів напоїли добровольців.
5. У крові добровольців виявили той самий рідкісний ізотоп молібдену — доказ, що коров'ячий фермент справді потрапляє в кровотік людини.

Засіб проти подагри

• Екстракт селери з насіння, багатий на речовину 3-н-бутилфталід (3nB). Продається як харчова добавка з маркуванням Celery Seed Extract 85% 3nB.
• Це абсолютно безпечний та ефективний засіб, бо 3nB є інгібітором ксантиноксидази.

Підсумкові рекомендації

Продукція стимуляторного харчування

• Головна порада — звернути увагу на гіпоалергенне стимуляторне харчування, яке містить усе необхідне для людини: продукт Prana Food / Prana Lab, доступний через маркетплейси.
• Продукти смачні й придатні для постійного харчування.

Приклади результатів

• Родич Маршака скинув 30 зайвих кілограмів за півроку, харчуючись лише цією продукцією.
• Знайома-туристка, яка регулярно їздить із чоловіком у туристичний табір біля Північного полюса, бере із собою коктейлі (зокрема броколевий і чорничний) і два тижні харчується лише ними.
• Спортсмен-гірський турист із Білорусі взяв лише цю продукцію в подорож до Індії, де здійснював обхід гори Кайлас (за легендою — оселя бога Шиви), і зазначив, що енергії було цілком достатньо, а похід дався легко.

Загальний заклик

Стежити за здоровим харчуванням, обирати продукти з урахуванням індивідуальної переносимості (перевіряючи їх тестом із пульсом) і регулярно вживати достатню кількість корисних компонентів — лише регулярність дає результат.